Den Weissman изучает известковый налёт на камня
Ден Вейсман вивчає вапняний наліт на камені

UA RU EN

А Ви знали, що у місті Дніпро є підземні мости?

Ви скажете – «Ден, що за фантазії?» А вони справді є, і я їх бачив на власні очі, і навіть деякі з Вас, хто ходив у міські підземелля, їх бачили, але не розуміли, на що саме дивіться.

Ех… Хотів написати короткий пост про наш тур у старовинний колектор, але не виходить. )))

Фото Вадима Пономаренко. Наша группа перед входом в портал коллектора под ул. Южная – примерно так бы выглядели старые мосты Я не сделал «открытия» - про эти сооружения давно знают и
1. Фото Вадима Пономаренка. Наша група перед входом до порталу колектора під вул. Південна – приблизно так виглядали б старі мости
Фото Артема Костюка. Ми готові до пригод

Я не зробив «відкриття» – про ці споруди давно знають історики, краєзнавці та дослідники Дніпра, просто про них не було приводу говорити. Наприклад, цією темою ще до мене морочився Артем Костюк ось його пост на цю тему.

Артем ходив із нами і цього разу. Ось наша групова фотографія авторства Артема перед тим, як ми пішли у колектор. Зліва направо: Вадим (індустріальний фотограф), Маша (підписниця), Діна (підписниця), Олександр (фотограф-відеограф), Дмитро (підписник), Петро (дігер), Андрій (авіадиспетчер), Рома (блогер, міський дослідник), Стас (туристичний гід), Артем (блогер, міський дослідник), Ден (начебто я).

Я давно хотів потрапити в цю інженерну споруду, але все не було нагоди здійснити своє бажання. До моменту мого «занурення», я вже «накачав» себе деякими знаннями про цю річку, та цим підземеллям, тому вже приблизно знав, на що треба звертати увагу.

З нами йшло кілька фотографуючих, тому я йшов у підземелля з відеокамерою і зосередився на відеозйомці та коментуванні побаченого (посилання на мої відео я прикладу нижче).

3. Фото Вадима Пономаренка. Ден Вейссман вивчає вапняний наліт на камені. Локація: ділянка колектора під "Гранд Плаза"
Троицкий базар - схема 1870-х гг
Троїцький базар – схема 1870-х гг. Раніше цей ринок розміщувався у кварталах біля Свято-Троїцького кафедрального собору. На схемі зображено русло Жандармської канави та деякі мости через неї.

То що там з "підземними мостами"?

Де були деякі з цих мостів, можна подивитись на схемі «Троїцького базару» 1870-х років (архів Лазебник В.І., оцифрування Олександр Волок).

Ці мости колись були на поверхні і всі їх могли бачити та користуватися ними. Вони і зараз є, і, як і раніше, виконують свої функції, але вже в міському середовищі їх не побачиш – вони стали частиною підземного світу – а вірніше частиною старовинного зливового колектора.

Як це сталося?

Відомо, що центральну частину, тоді ще Катеринослава, перетинало кілька малих річок, що текли канавами. Через ці канави, у перетині з деякими вулицями, зводилися цегляні мости. Згодом забудова міста ущільнювалася, і канаву у проміжках між мостами почали накривати цегляним склепінням та засипати ґрунтом, а зверху забудовувати. Таким чином мости «пішли під землю», а канава перетворилася на відомий колектор.

Сьогодні над цими мостами вже стоїть багатоповерхова сучасна забудова та бурхливим життям живе мегаполіс – Дніпро.

Після порівняння знятого матеріалу з інженерною підосновою міста мені вдалося ідентифікувати майже всі підземні об’єкти. У цій публікації я покажу пару цікавих “підземних мостів”.
Додаю фото авторства мого друга, відомого Дніпровського індустріального фотографа Вадима Пономаренка.

4. Фото Вадима Пономаренка. Конструкції катеринославського цегляного мосту середини ХІХ століття. Локація: перетин вулиці Шевченка (стара назва вул. Поліцейська)
5.1. Фото Вадима Пономаренка. Конструкції катеринославського цегляного мосту середини ХІХ століття. Локація: міст під площею Героїв Майдану На цьому фото теж виразно видно конструкції старого мосту

Цікава світлина - тут видно одразу три типи будівельних конструкцій

Це фото старовинного мосту, який стоїть (вірніше знаходиться під землею) у перетині вулиць Південна та Шевченка. Т.к. на самому початку зливовий колектор має високе склепіння і більший перетин, то й конструкції мосту тут виразніші.

Ви можете бачити масивне цегляне склепіння мосту. Також варто звернути увагу на кладку праворуч – видно пряму кладку на висоту приблизно 1,5 метра – це був благоустрій русла Жандармської канави (начебто цегляний паркан, що запобігає обсипанню та розмиттю берегів канави).

Згодом вище за нього було зведено цегляне склепіння, що перекрило канаву (конструкції склепіння тонші, тому конструкції моста значно виступають). Про те, що його було оброблено шаром бетонної штукатурки.

Висота від дна канави до склепіння під цим мостом приблизно 3 метри, висота до склепіння канави приблизно на метр вище. Ось посилання на місце розташування цього мосту на супутниковій та старій мапі.

Ось ще одне цікаве фото – 5.1.

На цьому фото також чітко видно конструкції старого цегляного мосту (вони нижче склепіння канави). Висота від дна канави до склепіння під цим мостом трохи більше 2-х метрів, висота до склепіння канави приблизно 2.5 метра. Що цікаво, прямо у склепіння мосту виходить стара кльопана труба. А на схемі Троїцького базару зазначено, що під один із мостів врізається міський (катеринославський) водогін – це один із факторів, який допоміг мені ідентифікувати локацію цього мосту. Міст знаходився на перетині вулиці Троїцької та проспекту – тепер це площа Героїв Майдану.

Ось посилання на місце розташування цього мосту на супутниковій та старій карті. На нижньому фото краще видно врізку старої водопровідної труби.

5.2. Фото Вадима Пономаренка. Конструкції катеринославського цегляного мосту середини ХІХ століття. Локація: міст під площею Героїв Майдану
Схема фотофіксації

Додаю невелику схему локацій на основі фрагмента мапи 1884-1889 “План міста Катеринослава“, де було зроблено ці фото. Номери, вказані під фото, відповідають локації зйомки.

Мій результат (вірніше продукт) відвідування цього старовинного зливового колектора – це відеоматеріал. Я вважаю, що мені вдалося відзняти найдокладнішу відеофіксацію, з поясненнями та прив’язкою підземних локацій до надземного світу. Я відзняв відео аж на дві серії приблизно по півгодини.

Також у своїх відео я висловлюю свої сумніви та обґрунтування з приводу топоніму цієї річки. Тому, якщо Вам цікаво і є трохи вільного часу – заварюйте собі чай, візьміть смаколиків та дивіться мою творчість на ЮТюб каналі.

Детальніше на відео

Рекомендую прочитати