«Метеор» - космічна арена Дніпра
Якщо чесно, мені складно писати про палац «Метеор». Про нього так багато написано історій і цікавих фактів – бо ця споруда окрім свої власної унікальності, була місцем де тисячі людей отримували позитивні емоції від спорту, від видовищ. Тут хтось грав свої найкращі спортивні ігри і отримував свої найвидатніші нагороди, хтось ходив сюди на тренування, хтось тут купив свій перший мобільний телефон, або шукав запчастини для комп’ютера, хтось бачив наживо виступ свого кумира… Ця арена бачила багато цікавого.
Я не хочу повторюватися і писати вже написане кимось (але, мабуть трішки доведеться). Тому давайте так – я дуже коротко напишу значимість всього об’єкта, коротко історію будівлі УВСА (згодом поясню значення цієї абревіатури), додам кілька власних спогадів, а потім просто покажу вам, що наразі з будівлею сталося (у форматі фото-звіту станом на серпень 2024 року).
Варто зауважити, що багато хто плутає спортивний комплекс та палац «Метеор». Бо спортивний комплекс «Метеор» – це декілька великих окремо функціонуючих спортивних баз. До складу спорткомплекса входять:
- водно-спортивна база «Машинобудівник» (збудована у 1958 р.);
- стадіон «Метеор» (повноцінна футбольна арена / об’єкт здано в експлуатацію у 1966 р.);
- палац водних видів спорту «Метеор» (один з найкращих спортивно-тренувальних басейнів країни / об’єкт здано в експлуатацію у 1970 р.);
- універсальна видовищно-спортивна арена (УВСА) «Метеор» (саме про цю споруду буду казати у цій статті, дві черги об’єкту було здано в експлуатацію у 1980 р. та 1983 р.).
Весь цей комплекс був підрозділом Державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова». Саме цей промисловий гігант створив умови і опікувався однією з найвідоміших і найпотужніших спортивних шкіл (колись у масштабах «совка») а наразі і України.
Не дарма, згідно постанови Кабміну України СК «Метеор» має статус Національної бази олімпійської та паралімпійської підготовки.
Що стосується спорту, тут практикували (а деякі і досі практикують) такі дисципліни як: футбол, міні-футбол, біг, стрибки (у висоту, довжину, з жердиною), штовхання ядра, метання диску, бадмінтон, теніс, гандбол, волейбол, баскетбол, скелелазіння, різноманітні єдиноборства, різні види плавання, водне поло, стрибки у воду, аеробіка, гімнастика, важка атлетика (наявність тренажерних залів натякає і на культуризм), кульова стрільба, фігурне катання, хокей, спортивні танці, академічна гребля, парусний спорт, тощо (сподіваюсь більшість перелічив, а якщо про щось не пригадав – доповнюйте).
Частина з переліченого відбувалася саме у палаці, але його основна функція – це льодова арена. Тут їх навіть дві – мала арена (яка функціонувала майже постійно, окрім профілактичного періоду), та велика (яка насправді універсальна арена, тобто по сумісництву і концертна, і виставкова тощо).
Приємний факт: хоч у цій будівлі здебільшого відбувалися комерційні або мистецькі заходи (концерти, виставки, експо, радіоринок по вихідних), але ніхто і ніколи не забував основної функції будівлі – саме тому усі місцеві називають її просто – «палац спорту Метеор» або «льодовий палац».
Період будівництва
На межі 1970-1980-хх років був розквіт наукової фантастики, тому я (як людина, яка свого часу читала багацько фантастики) підмітив доволі символічну тотожність між назвою та основною функцією будівлі: «Метеор» – як назва та метеорне тіло (уламок комети чи астероїда), які зазвичай складалися з космічного льоду, і тут основна функція палацу – (лід) льодова арена, що стає продовженням теми космічного льоду (якщо і досі не здогадалися – «Південмаш» це космос). А може я просто романтик і сам собі це вигадав, але саме таку асоціацію у мене це викликало.
Може саме такими асоціаціями і керувалися проєктувальники будівлі. За задумом головного архітектора Юрія Федоровича Худякова (фото 2-3) – «Метеор» було реалізовано як високотехнологічну універсальну будівлю, з купою цікавих інженерних рішень та здатністю до трансформацій. Так, наприклад, велику льодову арену за день можна було перетворити на концертну, або виставкову залу. Кількість місць та корисного простору зворотньопропорційно можна було змінювати, для цього було передбачено автоматизовані сховища і частину трибун, які трансформувалися у сцену.
В мережі інтернет є декілька світлин (нажаль, авторство я не зміг встановити) з періоду будівництва палацу спорта «Метеор», але датування у підписах під ними особисто у мене, викликає деякі сумніви після того, як я прослідкував етапи будівництва по супутниковим знімкам. Фото 5 – датоване 1981-1982 роками, але згідно того, що я побачив на аерознімках – це скоріше був 1981 рік, бо у 82-му роботи з монтажу конструкції даху головного корпусу палацу вже було завершено. Знімки 6-8 були опубліковані на ТГ-каналі Артема Костюка ще кілька років тому, але тоді пан Артем датував їх 1977 роком (можливо на той момент не було достатньо інформації для датування), але це точно не 1977-й, бо в той рік такого прогресу у будівництві ще не було. Впевнений, Артем сьогодні погодиться з моєю версією датування цих фото.
Чим унікальні ці фото?
Фото 5-6 показують, що будівля має каркасну структуру, і в цій структурі вдало і навіть нестандартно (нахилені збірні з.б. колони) використовують елементи промислової архітектури. Усі фасади і стіни (окрім просторових елементів жорсткості) добудовувалися вже після зведення каркасу. Фото 7 – ми бачимо унікальну (розроблену індивідуально для цього палацу) просторову металоконструкцію перекриття будівлі розміром приблизно 80-90 метрів, яка окрім функції даху виконуватиме корисне навантаження для світлового та аудіо обладнання, а також для проведення чисельних кабельних ліній. На фото 8 видно, шо частину території до благоустрою використовували як склад будівельних матеріалів та улаштування вагончиків-побутовок для будівельників.
Але цінним за це, як на мене, є те що ми бачимо функціонуючою одну чашу фонтану. Це підтверджує той факт, що фонтан тут має не декоративну мету (інакше його б не увімкнули посеред хаосу будмайданчика), а виконує функцію ставка-охолоджувача (за принципом градирні) системи кондиціонування вже діючого тренувального корпусу (нагадаю його запустили в експлуатацію у 1980-му році). Друга чаша фонтану поки не працює – або вона була резервною, або мала бути запущена пізніше для майбутнього головного корпусу палацу. Наразі цей фонтан та його інженерні комунікації демонтовані і на його місці пустир, який імовірно забудують наступними чергами ТЦ «Аполло».
Артем Костюк, якого я згадував вище – окрім дослідження історії міста є розробником сервісу історичних картографічних матеріалів OldMaps.dp.ua, який постійно поновлюється цікавими історичними шарами. Завдяки цьому сервісу ми можемо майже покроково прослідкувати за будівництвом цього спортивного палацу по старим супутниковим знімкам (фото 9-12).
Мої спогади про період експлуатації
Авжеж палац використовували і для чемпіонатів як на льоду так і в інших видах спорту. Але спортивні змагання такого масштабу відбуваються не так часто, тож здебільшого головний корпус льодового палацу використовувався для мистецьких та комерційних заходів, а саме концертів, виставок тощо. А уся спортивна та тренувальна діяльність відбувалася на малій льодовій арені і її спортивних залах. За спорт тут я нічого написати не можу, бо жодного разу не був а ні на малому льоду, а ні в жодній з спортивних секцій «Метеору».
Тут у кожного відвідувача своя історія відвідувань цієї споруди – я розкажу про свій досвід. Одразу зауважу – мені я к людині, яка тоді жила аж на «Лівобережному» масиві, їздити у «Метеор» за відсутності нормального транспорту з купою пересадок було тоді так, наче я не в своєму місті йду на захід, а їду у інше місто «до чьорта на кулічки». То як ви зрозуміли – я не дуже хотів туди часто їздити – хіба шо там прям щось цікавезне мало відбуватися.
Єдині спортивні змагання на які я ходив дивитися у «Метеор» – був міжнародний чемпіонат з єдиноборств (здається то були 90-ті). У мене було багато друзів, які зналися на цій темі – тож і мені хотілося не відставати, авжеж я погодився піти подивитися як наші спортсмени б’ють пику іноземним спортсменам. Сам я не люблю мордобої, але бонусом після змагань мала виступати група «Кар-Мен», а саме головне – тоді був ВХІД ВІЛЬНИЙ для усіх бажаючих. Уявіть собі таку ситуацію – кілька тисяч людей приїхали подивитися на змагання, а ще кілька тисяч приїхало подивитися на шаровий концерт групи «Кар-Мен». Знаю, що велика зала розрахована десь на 6500 людей, але тоді до палацу спорту приїхало більше 8 тисяч людей. Усі товклися у холі якомога ближче до воріт у залу, щоб зайняти кращі місця. Коли відкрили входи – натовп пішов на штурм зали, почалася неконтрольована штовханина, в одному з порталів кількасот кілограмові ворота просто зірвали з петель… Зала швидко стала переповненою – люди сиділи навіть на парапетах, сходах або стояли у проходах. Це був дуже небезпечний момент – добре, що тоді минулося без жертв, а чи без травм? Після цього я пообіцяв собі, якщо доведеться знову їхати сюди – то на більш культурні заходи.
На перших курсах мого навчання в інституті (це був початок 2000-х років) у «Метеорі» відбувалося багато виставок та експозицій. Цікавими для мене були комерційні виставки будівельної сфери «Фасад» (фото 14). За відсутності інтернету, усі студенти архітектурно-будівельних професій могли тільки там побачити новітні будівельні рішення та матеріали, а також придбати собі архітектурні журнали для натхнення у виконанні курсових робіт. Авжеж я їздив на декілька подібних виставок.
Але більш цікавими виставками для пацанів і чоловіків були автомобільні виставки «Лімузін», де можна було подивитися як сучасні так і вінтажні цікавинки автопрому. Я так один раз прогуляв заняття з другом і відзняв кілька кадрів на плівкову камеру (треба, нарешті, знайти ту плівку і оцифрувати).На останніх курсах архітектурного факультету я вже цікавився історією мистецтв та іншими історичними науками – тож я не міг не піти у «Метеор» на лекцію «біблійна археологія» якогось закордонного науковця (по факту він розповідав про історію та археологічні знахідки Близького Сходу раннього біблійного періоду), якого запросили у Дніпро(петровськ) якісь релігійні громади. Купив тоді собі цікаву книжку про археологію та історію мистецтв.
Концерти поп чи рок виконавців – ось хто більше за все збирав повні зали у багатотисячній залі «Метеору» – тут були навіть такі зірки світової величини як «Scorpions» (фото 16), «Rhythm of the dance» та «U. D. O.» (кого забув згадати – вибачайте). Зірок такої величини я наживо не бачив, а от на ювілейному концерті «Машина времени» я з жінкою таки побував тут.
Особливу сторінку в моєму (і не тільки моєму) житті відіграв радіоринок на «Метеорі» – щовихідні радіолюбителі і звичайні городяни їздили сюди щоб купити собі радіодеталей, комплектуючих для комп’ютерів, купити чи продати мобільний телефон, купити тб антену або купити-обміняти диски (касети) з іграми-фільмами-виконавцями. Там можна було знайти рідкісних деталей, корпусів для гаджетів, домовитися за ремонт будь якої електроніки. Наші перші мобільні телефони я купляв саме там. Там було і дешевше ніж в мобільних салонах і сама атмосфера ринку – де ти як мисливець вишукував те, шо бажав, тестував на прилавку, домовлявся з продавцем, торгувався – це викликало деяку ейфорію і приємні емоції, коли ти з вдалою покупкою їхав додому.
У мене і досі в коробках зі старими мобілками збереглися квитки на радіоринок (фото 13). А хто бажає згадати ту ностальгію – оце на ЮТюбі знайшовся коротенький рекламний ролік від одного з продавців радіоринку.
Реконструкція і занепад
Всі знають, що наразі будівля льодового палацу переживає не найкращі часи. Її реконструкція – питання складне, але я спробую коротко розказати про це.
- 2013-й рік – Кабмін України включив льодовий палац спорту у Дніпро(петровскьку) до переліку арен, які прийматимуть «Євробаскет-2015». Авжеж будівлю мали модернізувати до такої події – реконструкцію мали закінчити у 2014-му році, але на сході України почалося війна і з міркувань безпеки відмовилися від проведення цих змагань.
- 2014-й рік – на цей момент встигли зробити тільки (великий дерибан) частину демонтажних робіт.
- 2016-й рік – Україна вийшла у фінал Євробачення, тому знову підняли питання де саме буде проходити «Євробачення 2017» – арена у Дніпрі була самою перспективною для цього конкурсу, але судові тяганини з підрядниками і утримувачами завадили новим планам що до реконструкції будівлі.
- 2018-й рік – льодовий палац «Метеор» повернули на баланс «Південмашу», але заводу будівля в такому стані була тягарем і будівлю передали на баланс комунальної власності.
- 2020-й рік – Дніпропетровська обласна рада підняла питання реконструкції будівлі «Метеора».
- 2021-й рік – згідно проведених тендерів у палац спорту зайшов новий підрядник, продовжилися демонтажні роботи і почалася підготовка до реконструкції. Підрядник взяв чималий аванс (28 мільйонів гривень) і обіцяв завершити реконструкцію до 2023-го року.
- 2022-й рік – розпочалася повномасштабна війна в Україні. Будівельні роботи були призупинені, з економічних та безпекових питань («Південмаш» зазнавав періодичних ракетних ударів – усі об’єкти поруч були в зоні ризику). Після чергових судових процесів підрядник розірвав угоду на реконструкцію і повернув виділені гроші.
- 2024-й рік – навесні з палацу «Метеор» знімають охорону і об’єкт починають розтягувати мародери. З того часу стан будівлі стрімко погіршується.
Як мала виглядати спортивна арена після реконструкції можна подивитися тут, але до Євробачення в мережі можна знайти і інші рендери.
Занедбаний велетень. Фотофіксація
Я потрапив на огляд занедбаного «Метеора» аж в серпні 2024-го року. Будівля була вже далеко в не найкращому стані, багато чого було демонтоване, натомість був цілковитий доступ до усіх службових та технічних приміщень.
На об’єкті ми зустріли і «дерибанщиків» (які ретельно перебирали хлам у пошуках того, що можна здати на метал), і неформальну молодь (яка просто тусила на занедбанці), і якихось малолітніх бешкетників (що бігали по поверхам і по приколу добивали цеглинами вцілілі вікна). Останнім я зробив зауваження, за що був нецензурно посланий у «далекі далі».
Моя задача в той момент як дослідника міського середовища була – встигнути зафіксувати стан будівлі як він є, тож я увімкнув свою екшенкамеру (в кінці статті буде посилання на відео) і паралельно намагався фотографувати на телефон цікаві місця. Часу на оглядини у нас було обмаль. Нашим провідником у той день був міський дослідник Andrey Woland. Він тут вже встиг побувати до мене, тож він вже орієнтувався у більшості приміщень палацу спорту – це заощадило нам час. Також компанію нам склав наш друг, (інший) Андрій.
Фасади корпусів палацу в задовільному стані, але усі великі вітражні конструкції демонтовані (можливо їх цінність була в металевому каркасі), вцілілі металопластикові вікна трощать заради забави якісь агресивні дітлахи. Хотів оглянути касовий блок – далі входу не став йти (сморід не пустив), бо з кас зробили імпровізовану вбиральню.
Ми почали огляд будівель з підвалів та цокольного поверху – більша їх частина, це склади та технічні приміщення. Але також був великий побутовий блок з переодягальнями, душовими та сауною (фото 22). Під головним корпусом побачив цікаве рішення – наскрізний технологічний тунель (фото 21), через який обслуговувалися технічні приміщення. Один з моїх підписників сказав, що колись тут підлога була прокладена гумою і взимку спортсмени тут бігали стометровку.
Також нам трапилася велика електрощитова кімната з технологічним підпіллям для кабелів (фото 23) імовірно через неї розподілялася енергія по технічним приміщенням.
У підвалі під льодовою ареною звернув увагу на цікаву деталь (фото 25) – ряди колон пронумеровані. Імовірно так промаркували вісі колон ще з часів будівництва. Подібне маркування побачив і в інших приміщеннях підвалу (фото 28).
У цокольному поверсі найцікавішими для мене стали ці службові та технічні приміщення. На фото 29-31 – механізовані склади у яких зберігаються ряди крісел на спеціальних конвеєрних стрічках. Ці крісла, за необхідності проведення концертів, піднімають спеціальними підйомниками (фото 30) на арену і формують додаткові кілька тисяч місць у партері перед сценою. За потреби льодової арени чи виставкового простору ці крісла складають і опускають у ці кріслосховища.
Також неймовірним для мене було побачити механізми які підіймали на кілька метрів секцію підлоги з рівня арени і таким чином вона перетворювалася на сценічний простір (фото 32-33).
Цікаво було також подивитися головний енергетичний вузол палацу спорта «Метеор». Розташований він у інженерній частині тренувального корпусу з південного фасаду. Тут було кілька трансформаторних підстанцій і чисельні електричні шкафи. На момент нашого огляду, тут більшість обладнання було розтягнуто мародерами.
Величезний об’єм повітря у приміщеннях палацу спорту потребує неймовірної потужності системи вентиляції-кондиціонування. Як я писав вище, фонтан біля палацу був частиною охолодження системи вентиляції. Але коли я побачив розмір агрегатів і вентиляційні колектори якими циркулювало повітря в системі – я був приємно шокований. Чотири надпотужних агрегати на окремих амортизованих рамах (фото 39) колись переганяли повітря через рефрижераторні секції. Переріз повітропроводів які ведуть до цих агрегатів 1.5х15 метри – це 3 м².
Окрім агрегатів також під цокольним поверхом прокладено чотири вентиляційних колектори які ведуть до кутів великої льодової арени і далі прямують з підземної частини комплексу на дах будівлі (фото 40-42). Переріз цих колекторів настільки великий, що ми (а ми не низького зросту) блукали цими колекторами у повний зріст. Деінде ці колектори мали жалюзійні клапани і фільтраційні блоки. Цікавезна система – таке я бачив вперше в житті.
Потрапивши на перший поверх через технічний двір, зайшли в довге зальне приміщення з одного боку якого була дуже дивна стіна з цікавими металевими секціями (фото 43), я не одразу зрозумів шо то колись був тир, поки не знайшли мішень з кульовими отворами (фото 44).
Далі через понівечений демонтажем хол (фото 45) ми рушили сходами (фото 46) до малої льодової арени (фото 47-49). Той хто тут хоч раз бував – навряд чи впізнав це приміщення після демонтажних робіт – зі стін знято обшивку, серед арени купи будівельного сміття, понівечене табло. Ви можете порівняти фото 15 (як було) і панорамне фото 49 (як стало).
У службових приміщеннях на другому поверсі біля малої льодової арени натрапили на велику вентиляційну камеру. Цікаво, що її повітропроводи були щільно обмотані утеплюючими матеріалами (фото 49) – теплоізоляція натякає на те, що це була система кондиціонування.
Дуже неприємні відчуття спіткали мене, коли я потрапив у головний хол перед великою залою на другому поверсі (фото 51). По-перше, повністю демонтована конструкція вітражної системи відкрила вид на понівечені російськими атаками фасади «Південмашу» (хто знає про трагічні наслідки – той в курсі про шо я). По-друге, саме на другому поверсі холу колись розташовувалися ряди радіоринку де я багато років купляв мобільні телефони для себе та своїх близьких (то були приємні спогади, але на контрасті з побаченою порожнечею стало сумно).
Згадав, що колись сидячі на трибунах у залі я хотів потрапити на ложе (фото 52) – цього разу мені це вдалося, звідти побачив льодову арену з нового для себе ракурсу (фото 53).
Загальний стан великої льодової арени (фото 1, та фото 53-54) – був не краще за стан малої арени. Колись у цій залі виступали знаменитості, проходили розважальні прогами та шоу, відбувалися виставки та експо – а наразі тут повний дестрой. Шкода бачити «Метеор» у такому жалюгідному стані.
Оглянувши усі нижні приміщення та льодові арени нам залишалося тільки оглянути службові приміщення на верхніх поверхах та піднятися на покрівлю – ми так і зробили.
Особливої уваги (шана інженерам, які це розрахували та запроєктували) заслуговує металева структура перекриття головного корпусу. Це конструкція розміром приблизно 80х90 метрів і висотою приблизно 5 метрів (півтора поверха, якщо рахувати сходовими маршами). Окрім того, що вона тримає покрівлю – в ній розташовувалися комунікації, освітлення та акустичні системи. Це неймовірна за складністю конструкція (фото 7, фото 53, фото 57) – масштаб якої складно передати світлинами чи відео – це треба бачити наживо.
Оце згадалося! Колись я жив у АНД районі і в сусідньому дворі жив дивакуватий дядечко, який завжди був сам в собі і майже не з ким не спілкувався. Як мені потім розповіли друзі – «цей дивак був одним з інженерів, який брав участь у розробці цієї мега-конструкції даху Метеора». Якби я зустрів його сьогодні – напевно розпитав би його про той досвід…
Також раджу вам подивитися звіт від Андрія Воланда, доречи він був на об’єкті раніше за мене, тож деякі приміщення він застав більш цілими.
Отчёт о поездке 24.04.03 для проекта “Stalker” https://teletype.in/@andrey_woland/O-24.04.03
Отчёт о поездке 24.04.07/01 для проекта “Stalker” https://teletype.in/@andrey_woland/O-24.04.07
Чесно кажучи, я показав Вам далеко не усі свої фото – їх я зняв більше 200. Дещо я склеїв у панорами, дещо вийшло малоінформативним (з-за відсутності достатнього освітлення), але було і таке що взагалі неможна показувати (з міркувань безпеки). Тож, кому цікаві подробиці – додаткові фото будуть у моєму інстаграмі, або пропоную вам подивитися два моїх відео з занедбаного палацу «Метеор»!
На що перетворився МЕТЕОР / ч.1
На що перетворився МЕТЕОР / ч.2
Шкода, що після того як я був на об’єкті, там сталося кілька пожеж – у гонитві за металом, крадії часто влаштовують підпали. Шкода, що колись славетна споруда «Метеор», створена для спорту та культурних заходів сьогодні періодично спливає у недобрих місцевих новинах. Шкода, що до кінця не зрозуміло чи переживе ця споруда війну з ворогом, мародерство місцевих крадіїв та знущання бюрократичного апарату.
З позитивного, що я (як інженер-архітектор) побачив – не дивлячись на занедбаний стан, та велику кількість проведених демонтажів – конструктив будівлі в нормальному робочому стані. Це дає надію, що після завершення усіх негаразд, про важливість відбудови цієї будівлі знову згадають. Можливо хтось знайде на це інвестиції і ми знову побачимо УВСА «Метеор» у діючому осучасненому стані. Поки це лише мрії – але іноді мрії здійснюються!
Для тих, хто зацікавився моєю діяльністю і творчістю, окрім статей на цьому сайті та ЮТюб каналу в мене є:
- Телеграм канал про міські та індустріальні дослідження – https://t.me/denweissman
- Дружній чат для обговорення різних тем та цікавих об’єктів – https://t.me/weissman_chat
- Мій Інстаграм з брутальними фотками цікавих локацій – https://www.instagram.com/denweissman/
