Київська дренажно-штольнева система Аскольдова
Недалеко від могили київського князя Аскольда, розташованої в парку Аскольдова могила під церквою Святого Миколая, можна зустріти загадкові двері на одному з пагорбів, які є входом в одну з легендарних дренажно-штольневих систем Києва, – ДШС Аскольдова.
Відразу виникає питання: що ж в ній особливого, крім таємничих дверей без ручки, втоплених прямо в схил пагорба?
Насправді — це один з найбільш унікальних і вражаючих інженерних об’єктів Києва, який відіграє важливу роль у забезпеченні стабільності та безпеки горбистої місцевості правого берега Києва, утвореної Придніпровською височиною. Найвища точка досягає майже 200 метрів над рівнем моря.
Так ось, щоб всі ці пагорби і все, що на них розташовано, не «попливло» в бік річки Дніпро, власне, і була створена ціла мережа дренажних штолень для відведення ґрунтової та дощової води, загальною довжиною близько 5 км.
Коротко про те, що таке ДШС і для чого це потрібно
Дренажно-штольнева система або скорочено ДШС – це комплекс гідротехнічних підземних споруд, призначених для відведення ґрунтової та дощової води від схилів, щоб запобігти зсувам. В основному вся система має кілька рівнів зі спеціальним ухилом, а також розбавляється вертикальними колодязями. По цих підземних каналах вода самопливом стікає в найнижчу точку.
Детальніше про причини та необхідність будівництва ДШС Аскольдова
Будівництво Аскольдової дренажної системи розпочалося в середині XIX століття у зв’язку з необхідністю вирішення проблеми з оползнями в Києві, особливо в районі Аскольдової могили. Схили цього району мали високу щільність забудови, а вологий ґрунт, слабке підґрунтя і дощові опади викликали постійне руйнування міських доріг і будівель. Всі ці фактори ставили під загрозу стабільність цього району Києва, що в свою чергу вимагало вжити заходів щодо запобігання зсувів.
Саме в цей час і була висунута ідея будівництва підземної дренажної системи, яка допомагала б вирішити цю проблему. На той час це був інноваційний проект, оскільки в Києві ще не існувало подібних дренажно-штольневих систем.
Перші роботи з ДШС
Перші дренажні штольні почали з’являтися на початку XIX століття, і спершу вони призначалися для відведення ґрунтових вод від масивних храмових споруд Військово-Миколаївського собору, згодом ставши частиною Аскольдової ДШС.
Сам собор був зведений в 1690-1696 роках на кошти гетьмана Івана Мазепи за проектом архітектора Осипа Старцева, а в 1930-х роках більшовики спочатку зняли куполи, потім підірвали стіни, а руїни, що залишилися, розібрали. На цьому місці в 1960-х був побудований Палац піонерів (нині — Київський палац дітей та юнацтва).
Вже згодом, з розвитком забудови міста, в 1850-х роках була розроблена перша частина проекту. Незабаром почалося будівництво тунелів і підземних споруд, що в підсумку стало найдовшою ДШС Києва, яка об’єднала ДШС під номерами 15,16,17,27 і 57 (За даними Спеціалізованого управління протизсувних підземних робіт — СУППР та *tryohgranka)
Архітектура та технічні особливості системи
Аскольдова дренажно-штольнева система являє собою складний комплекс тунелів різної форми і розмірів, що складається з арочних і трапецієподібних ходів. На одних ділянках тунелів ширина може досягати до 2-х метрів, при цьому на інших всього лише 50 см, а у виняткових випадках, деякі ділянки проходять на «корточках».
Варто відзначити, що трапецієподібні ділянки системи складені з окремих бетонних блоків. Між ними вода вільно просочується в жолоб, розташований по центру тунелю, при цьому сам грунт надійно утримується на своєму місці.
Однією з найглибших ділянок штолень є колодязь — гігантський циліндр глибиною близько 33 метрів, стіни якого укріплені бетонними тюбінгами, аналогічними тим, що використовувалися при будівництві київського метрополітену.
Додатково, всю естетику підземної споруди прикрашають карстові нарости — сталактити і сталагміти, а також велика кількість різних мікроорганізмів.
Висновок
Відмінне місце для невеликої екскурсії у вихідний день, щоб прогулятися і дослідити підземну частину міста. Якщо не відволікатися, а пройтись за наробленим маршрутом, то тривалість походу займе не більше 3-х годин.
